Для цього достатньо спотворити реальність. Транзактний аналіз, як метод психотерапії виділяє три компоненти цього механізму психіки:
- знецінення: це зниження впливу або значущості якихось характеристик себе, інших або ситуації;
- грандіозність: це цілеспрямоване перебільшення або применшення якихось характеристик себе, інших або ситуації;
- розлад мислення: проявляється через надмірну деталізацію або надмірне узагальнення.
Важливим моментом є те, що ці фактори працюють одночасно й забезпечують спотворення себе, інших й світу в цілому.
Про що говорить психологія поведінки людинки читате в нашому огляді
Як працює механізм спотворення реальності?
Достатньо поглянути на приклади, щоб зрозуміти, що цей механізм знайомий:
- Знецінення власних сил: мати реагує на плач малюка – “я нічого не можу з цим зробити”;
- Грандіозність, що базується на переконанні “це вище моїх сил”: – “Я скам’янів від переляку”;
- Надмірна деталізація: таке мислення не дає змогу побачити проблему в загальному;
- Надмірне узагальнення: це надто загальний погляд на речі, при якому не беруться до уваги деталі, які потрібні для вирішення проблеми.
Як людина супроводжує спотворення реальності на поведінковому рівні?
Через 4 форми пасивної поведінки, спрямованих на НЕ вирішення проблем чи НЕ задоволення потреб. Прогресують ці форми за черговістю:
- нічого не роблення: коли уся енергія спрямована на стримування себе у досяганні чогось чи задоволення своїх потреб. Як це відбувається в житті? Наприклад, достатньо надмірно деталізувати любу ситуацію, щоб не бачити загальну картину того, що відбувається. Або узагальнити усе й не бачити деталей для вирішення. В результаті нічого не робиться для вирішення проблеми чи задоволення потреби;
- надмірна адаптація: енергія людини спрямовується на задоволення потреб інших людей або відповідність тому, що за їхніми переконаннями відповідає побажанням інших;
- збудження або ажитація: при виникненні проблеми, людина відчуває тривожність й починає відтворювати дії, що повторюються. До прикладу: куріння, ходіння колами, обкусування пазурів, клацання ручкою тощо;
- безсилля або насилля: це розрядка енергії, яка була накопичена під час пасивної поведінки. Безсилля – це руйнація себе (не відома хвороба, алкоголізм, наркоманія тощо). Насилля – це руйнація інших. Це спрямування енергії проти себе або інших у спробі змусити інших вирішувати проблему.
До речі, війна, за словами відомого психіатра Ф.Перлза, якраз є прикладом пасивної поведінки. Тому що не вирішує проблему співіснування людського роду, який має продовжувати життя на планеті.
Як психологія відносин між людьми впливає на життя в цілому читайте в нашому огляді
Вирішуйте свої проблеми й задовольняйте свої потреби шляхом активної поведінки!
